Коли копають картоплю,— стелеться дим
над землею,
Листя летить воскувате, ніби метеликів рій,
Пахне грибами і медом, вогкістю пахне тією,
Що, опріч назви осінь, немає імені їй.
Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний
Рідною мовою кличе у невідомі краї;
Смутком тоді щасливим повниться серце людини,
Вітер, як старості повів, навкруг обвіває її.
Коли копають картоплю, тихо співають дівчата,
Озимина витикає свіжо-зелені голки,
В гості запрошує всіх біла над річкою хата,
Діти несуть у школу завиті в хустини книжки.
Коли копають картоплю, стигне вода в криниці,
Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.
Хлопцям пора і дівчатам сваритися і мириться,
Час музикам ладнати скрипки на весілля.
як же я люблю цей вірш... з дитинства.. і мама моя любить... а ще- золоту теплу осінь...бабиного літа короткі дні... 2013-й на таку радість ой який скупий.. коли копають картоплю.... то в нас обовязково смажать деруни. як традиція- з нового урожаю.. деруни, вони ж тертюхи, вони ж "пляцки з тертої бульби",вони ж кремзлики, терчаники,кийзлики.... прості, як дошка, але не менше від того любимі))) 10 картоплин,1 цибулька, 3 яйця, 2-3 столових ложки сметани, сіль, перець, 2 столових ложки муки.Терка- дрібна( ура, що є кухонний комбайн).Якщо терти швидко і зразу смажити, а також не відціджувати ніякий сік, то вони будуть от такі красиві....
Немає коментарів:
Дописати коментар